Elementor #191
У вихідні 25 жовтня в Бразилії, Сербії та Болгарії відбулися ключові голосування. Лула да Сілва сенсаційно переміг у другому турі в Бразилії, «Студентський список» здобув абсолютну більшість у Сербії, а в Болгарії після першого туру з рекордно низькою явкою другий тур 1 листопада виграла Іліяна Йотова.
Бразилія
У другому турі президентських виборів 25 жовтня чинний президент Луїз Інасіо Лула да Сілва (PT) переміг сенатора Флавіо Болсонару (PL) — сина колишнього президента Жайра Болсонару. За остаточними офіційними даними Вищого виборчого трибуналу (TSE), Лула отримав 51,79% дійсних голосів (64 256 232), Флавіо Болсонару — 48,21% (59 826 041). Явка склала близько 80,8%.
У першому турі 4 жовтня Флавіо Болсонару лідирував із 47,03% проти 45,16% у Лули. Це перший випадок після повернення демократії, коли кандидат, який програв перший тур, виграв другий. Флавіо Болсонару спочатку відмовився визнати результат і заявив про намір оскаржити його через продовження голосування на дві години за рішенням судді Верховного суду. Пізніше його партія визнала результати, а сам він заявив про намір очолити опозицію.
Лула здобув історичний четвертий (непослідовний) термін. Джерела: TSE, Reuters, The Guardian, Al Jazeera, Wikipedia (підтвердження цифр).
Сербія
На позачергових парламентських виборах 25 жовтня (з повторним голосуванням на 53 дільницях) «Студентський список — Студенти перемагають» здобув 53,01% голосів і 140 мандатів зі 250. Список «Александар Вучич — Об’єднана Сербія» отримав 38,98% і 103 мандати. Явка — 68,89% (висока за останні десятиліття).
3% бар’єр не подолали інші загальнонаціональні списки (зокрема Івіца Дачич — близько 2,13%). Мандати отримали також кілька національних меншин. Вучич визнав поразку вже ввечері 25 жовтня. «Студентський список» (рух, що виріс із протестів після трагедії в Нові-Сад) має абсолютну більшість і може формувати уряд самостійно. Процес формування уряду триває; рух свідомо безієрархічний.
Офіційні дані РВК (RIK) після обробки всіх дільниць; проєкції CeSID/Ipsos і CRTA збігалися з фінальними. Джерела: RIK, Serbian Monitor, Balkan Insight, Reuters.
Болгарія
Перший тур президентських виборів 25 жовтня: Іліяна Йотова (з Кирилом Валчевим) — 34,76%, Андрей Гюров (з Георгієм Кандевим) — 31,95%. Третє місце — Костадін Костадінов (близько 12,55%). Явка — рекордно низька, близько 23% (офіційно ~22,98%), що пояснюють політичною апатією та недовірою. Другий тур був потрібен, бо жоден кандидат не набрав понад 50%.
1 листопада у другому турі Йотова перемогла з 57,57% (близько 1,094 млн голосів) проти 39,48% у Гюрова. Це офіційні дані ЦВК (CIK) після 100% протоколів. Йотова стала першою обраною жінкою-президентом Болгарії; її підтримувала партія прем’єра Румена Радева. Гюров визнав поразку. Джерела: CIK/BTA, Sofia Globe, Reuters, AP, BNR.
Що це означає для України
Перемога Лули зберігає в Бразилії відносно стриману позицію щодо Росії та війни в Україні: Лула критикував агресію, але уникав жорстких санкцій і наголошував на переговорах. Це важливіше за можливу більш проросійську орієнтацію за Болсонару. Бразилія залишається впливовим гравцем у Глобальному Півдні та БРІКС.
У Сербії поразка Вучича і прихід «Студентського списку» відкривають шанси на зменшення впливу проросійських наративів і потенційне наближення до ЄС, хоча новий рух поки не сформулював чіткої зовнішньополітичної лінії. Висока явка і протестний характер перемоги сигналізують про втому від авторитарних практик — досвід, релевантний для регіону.
У Болгарії перемога Йотової (союзника Радева) зберігає більш стриману, орієнтовану на «дипломатичне вирішення» позицію щодо України. Низька явка показує апатію, але результат зміцнює чинну владу. Для України це означає продовження обережної політики сусідньої країни-члена ЄС і НАТО щодо допомоги та санкцій.
Загалом результати демонструють різноспрямовані тенденції: збереження лівого президентства в Бразилії, протестну зміну в Сербії та наступність у Болгарії. Для Києва важливо відстежувати формування урядів і конкретні кроки щодо підтримки України, санкцій і європейської інтеграції.